Білоцерківський заклад дошкільної освіти №6 "Зіронька" Білоцерківської міської ради Київської області

Професія вихователя дитячого саду – професія для справжніх романтиків!

О, вихователь! Ти даруєш світло,

Ти вчиш любові, мудрості і доброти,

Щоб у малих серденьках було завжди літо

Без смутку, прикрості і самоти.

Коли людина, юнак або дівчина, підходять до того віку, коли настає пора визначення життєвих пріоритетів, меж і цілей, настає дуже важливий життєвий період, коли від зробленого вибору залежить все подальше життя. Зазвичай до вибору професій люди підходять дуже серйозно, з усією своєю юнацькою відповідальністю.

Існують тисячі професій, вони різні і, відповідно, по-різному оплачуються. Зараз дуже популярно серед молоді переступати через свої інтереси та здібності і отримувати ту освіту, яка їм доступна або яка гарантує їм подальше працевлаштування.

Але залишилися ще й ті “романтики”, які крізь усі поради і заборони вміють зберегти своє справжнє покликання і призначення. Вони йдуть до своєї мети крізь численні перепони, і, врешті-решт, домагаються свого. Це щасливі люди. Вони цінують щастя інших більше свого матеріального благополуччя.

Безсумнівно, професія вихователя дитячого саду – професія для справжніх романтиків! Вона не дуже користується популярністю серед сучасної молоді.

Є такі щасливі професії, які викликають у оточуючих людей якийсь захват. Медсестра уособлює милосердя, перша вчителька – найсвітліший спогад, а вихователька дитячого саду – доброту й увагу, другу маму.

Коли людина починає опановувати дошкільною премудрістю, вона дивується, як багато потрібно для роботи з дітьми, яка непосвяченим здається зовсім простою. Справді, хто не зуміє доглянути за дитиною, нагодувати, погуляти, казку почитати, по голівці погладити.

Виявляється, цього мало. Крім знань і умінь потрібно зуміти закохувати в себе дітей. А вже потім, коли зав’яжеться “роман”, починається справжня робота …

Діти закохуються легко, але утримати їх любов надзвичайно важко: їм необхідна взаємність. Нерозділене почуття в дошкільні роки випаровується миттєво, без сліду. Любов до дітей не підміниш – різницю вони вловлюють відразу ж.

І найголовніше – вихователька повинна бути гідна любові, не викликати у дітей розчарування, інакше все пропало. Як важко бути у формі постійно, під поглядами все помічаючих діточок. Вони дуже спостережливі, ці дошкільнята.

І все ж це дивна професія! Робота з дітьми дає можливість людині проявити все найкраще, що в ньому закладено: і душевні якості, і здібності.

З душевними якостями зрозуміло, а от здібності … Дуже часто ці здібності є, але не завжди в тих масштабах, щоб вийти з ними на “велику сцену”: співаєш, але голос не звучний, пишеш вірші, але не такі, щоб їх можна було друкувати, вишивати, але не для того, щоб потім виставляти свої роботи на продаж і т.д.

А в дитячому саду всі ці скромні таланти вихователь може реалізувати, адже діти – найгуманніші судді. Вони захоплюються всім, чого не вміють робити самі. Усі таланти реалізуються, всі знаходять застосування і доставляють радість не тільки вам, але і всім оточуючим, а в першу чергу дітям. Діти оцінять вірші і розповіді, малюнки і пісні, а головне – саму вашу фантазію, адже вони самі великі в світі фантазери.

Вихователь – дивовижна професія. Ще один її плюс в тому, що вона дає можливість заглянути в країну дитинства, у світ дитини. І хоч “всі ми родом з детсва”, але ми дуже швидко забуваємо цей чарівний світ, не розуміючи навіть власних дітей. Дитячий світ набагато цікавіший, безмежний і багатший, ніж світ дорослого. Завдання вихователя – не зруйнувати цю дитячу ілюзорність, а влитися в неї.

І нарешті, хіба багатьом доступно бути коханою, шанованою, зразком для наслідування, ідеалом?

Виховательці дитячого садка це цілком доступно, все залежить тільки від неї.